Атака на Одесу: Зеленський назвав «рецепт» обмеження можливостей Росії продовжувати війну
Президент Володимир Зеленський прокоментував російську атаку на Одесу вночі проти 20 червня.
«Поранено близько 20 людей, серед яких двоє дітей: дівчата 12 та 17 років і троє рятувальників ДСНС, які прибули на місце обстрілу. На жаль, відомо про одного загиблого в Одесі. Мої співчуття рідним та близьким», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
Президент подякував рятувальникам, зазначивши, що до ліквідації наслідків долучалися 132 працівники служби та понад 30 одиниць техніки.
Зеленський вказав на те, що Москва продовжує тактику «цілеспрямованого терору» проти населення України і має отримати відповідь, яка «відчутно вдарить по всій Росії та її можливостях продовжувати війну»:
«Країни «сімки» та ЄС знають рецепт: сильний тиск, санкції проти енергетики та тіньового флоту, прайскеп 30 доларів за російську нафту. Що швидше хворі в Кремлі втратять можливість фінансувати війну, то більше життів зможемо врятувати в Україні».
Вночі 20 червня російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. За даними Офісу генпрокурора, постраждали 14 людей, одна людина загинула.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії до 22 років колонії засудили волонтерку, яка допомагала українським біженцям
У Росії суд на виїзному засіданні в Бєлгороді засудив волонтерку Надію Россинську (Надін Гейслер) до 22 років колонії, визнавши її винною в держзраді та сприянні тероризму, повідомляють російські медіа.
Також їй призначено штраф у розмірі 320 тисяч рублів. Це один із найсуворіших вироків, винесених у Росії за статтею про держзраду.
Суд відбувався у закритому режимі.
Держобвинувачення просило для неї покарання у вигляді 27 років позбавлення волі.
Россинську затримали 1 лютого 2024 року під час в’їзду до Бєлгорода. Приводом для справи стала публікація про збирання гуманітарної допомоги для батальйону «Азов», визнаного в Росії «терористичною» організацією.
Надін Гейслер провину не визнає. «Я перебувала в Грузії, я перебувала в Туреччині, мій телефон був у вільному доступі, тому я не можу знати і сказати, хто розміщував ці пости, але особисто я не надавала допомогу Збройним силам України», – казала вона під час обрання запобіжного заходу в суді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Россинська започаткувала жіночий волонтерський рух «Армія красунь», який допомагав мирним жителям із України. Серед іншого, волонтери сприяли втікачам від війни на шляху до країн ЄС.
У травні 2023 року дівчина розповідала проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що поїхала з Росії «після погроз та перспективи арешту». Незадовго до цього прикордонники затримали дівчину, яка надіслала донат на рахунок волонтерки. Чому Надія Россинська вирішила повернутися до Росії, невідомо.
ОГП: у Києві військовослужбовцю, Герою України у День народження спалили автомобіль, підозрюваного затримали
У Києві військовослужбовцю, Герою України у День народження спалили автомобіль, підозрюваного затримали, повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора.
За процесуального керівництва Київської міської прокуратури чоловіку повідомили про підозру за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ч. 1 ст. 114-1 КК України).
За даними слідства, чоловік у 2021 році з тимчасово окупованого Криму переїхав до України, після початку повномасштабного вторгнення РФ його мобілізували, але згодом він самовільно залишив службу. Потім повернуся у військову частину, але за деякий час був звільнений.
«Останній рік, працюючи кур’єром, підозрюваний почав шукати спосіб зв’язатися зі спецслужбами ворога, щоб виїхати до РІ. В червні 2025 року вже на замовлення кураторів він отримав завдання знайти та підпалити автомобіль, що належить військовослужбовцю ЗСУ. Таким чином він мав продемонструвати свою надійність та готовність до співпраці», - йдеться у повідомленні.
Як повідомляє ОГП, у дворі багатоповерхівки підозрюваний зробив декілька фото різних автомобілів ЗСУ, які надіслав на погодження замовнику, отримавши погодження щодо автомобіля – Ford Ranger камуфляжного окрасу, ввечері він облив його легкозаймистою речовиною та підпалив.
Офіс генпрокурора не уточнює, коли це сталося, але додає, що власником спаленого автомобіля виявився офіцер Національної гвардії України, Герой України, якому в той день виповнилось 25 років.
Також, за даними правоохоронців, замовники підпалу передали підозрюваному пістолет, щоб надалі дати йому більше складне завдання – «вбити якусь відому людину», але до цього справа не дійшла, оскільки підозрюваний пояснив, що нікого особисто з високопосадовців не знає.
Правоохоронці затримали підозрюваного, йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Служба безпеки України регулярно повідомляє про затримання російських агентів, викриття та запобігання терористичним актам, які готують агенти спецслужб РФ, зокрема на військових та цивільних об’єктах. СБУ фіксує спроби використання завербованих українців для терактів, і закликає громадян повідомляти про підозрілі пропозиції.
У Службі безпеки України 15 січня повідомили про затримання понад 450 підозрюваних у підпалах протягом 2024 року.
Восени 2024 року проєкт розслідувань Радіо Свобода «Схеми» виявив, що російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації.
На Харківщині через російські атаки постраждали шість людей – Синєгубов
На Харківщині через російські атаки постраждали шість людей, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Протягом минулої доби ударів РФ зазнали Харків і вісім населених пунктів Харківської області.
За його словами, у Харкові постраждали 27-річна жінка та дівчата 12 і 17 років, у селі Високий постраждала 33-річна жінка, у селі Коротич – 53-річний чоловік, а у Вовчанську – 36-річна жінка.
Синєгубов повідомив, що сили РФ вночі шістьма дронами атакували Шевченківський, Київський та Основ’янський райони Харкова – пошкоджені багатоквартирних будинків, два приватні будинки, 51 автомобіль, гараж, господарча споруда.
У Харківському районі пошкоджено 11 приватних будинків, 5 автомобілів, господарчу споруду, ліцей, газо- та електромережі, 3 склади, вантажний автомобіль, у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок.
У ДСНС уточнюють, що у Харкові внаслідок влучань відбулося займання на кількох локаціях – горів дах 6-поверхового недобудованого будинку на площі 1000 м кв., конструктивні елементи господарчої споруди площею 10 м кв., три ангари на території цивільного підприємства на загальній площі 1500 м кв.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Удар РФ по Одесі: загинула людина, кількість постраждалих зросла
Через російську атаку в Одесі загинула людина, ще 14 отримали поранення різного ступеня тяжкості, серед постраждалих – троє рятувальників, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
Раніше було відомо 13 постраждалих.
За попередніми даними, сили РФ застосували щонайменше 10 БпЛА, ударів зазнала цивільна інфраструктура міста.
У прокуратурі повідомляють, що через атаку РФ пошкоджені 23-поверховий будинок, інші багатоквартирні житлові будинки, один з яких знищено вщент, господарчі споруди, навчальний заклад, магазини, автомобілі містян.
Наразі огляд триває, повний перелік руйнувань та пошкоджень встановлюється.
Вночі 20 червня російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. ДСНС повідомила про 13 постраждалих, з них – три рятувальники.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку було найбільше боїв, на Курщині сили РФ зменшили свою активність
На фронті протягом минулої доби відбулося 176 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 22 райони зосередження особового складу, озброєння і військової техніки, два пункти управління та один інший важливий об’єкт російських загарбників.
Як повідомляють у штабі, найбільше, як і в попередні дні, російських атак було Покровському напрямку – 52 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Олексіївка та Новоукраїнка.
Дещо менше – 29 боїв – було на Лиманському напрямку, де противник намагався просунутися перед поблизу населених пунктів Новий Мир, Глущенкове, Греківка, Надія, Рідкодуб, Карпівка, Зелена Долина, Ямполівка та Григорівка.
На Торецькому напрямку сили РФ 20 разів атакували українські підрозділи, а на Новопавлівському напрямку українські оборонці відбили 17 російських атак.
Російські війська зменшили свою активність на Північно-Слобожанському і Курському напрямках – українські захисники відбили 13 російських атак проти 29 минулої доби. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська йшли в наступ 12 разів в районах Вовчанська, Зеленого та Строївки.
Противник продовжує свої атаки на Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках. На Оріхівському напрямку російських наступальних дій не було.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Повітряні сили ЗСУ: знешкодили 70 дронів, якими атакувала Росія, але є влучання у восьми локаціях
Українські військові знешкодили 70 дронів, якими вночі Росія атакувала територію України, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Зазначається, що російські БпЛА знешкодили на півночі, сході та півдні країни: 34 – збили вогневими засобами ураження, а 36 були локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
Але, за даними ЗСУ, зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у восьми локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 11 локаціях.
Як повідомляють Повітряні сили, у ніч на 20 червня противник атакував 86 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Орел, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – територія окупованого Криму.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Укрзалізниця»: в Одесі через атаку дронів пошкоджений залізничний вокзал
Унаслідок нічної атаки дронів пошкоджено інфраструктуру залізничного вокзалу Одеси, повідомила у телеграмі пресслужба «Укрзалізниці».
За даними компанії, уражень зазнали контактна мережа та рейко-шпальна решітка. Люди не постраждали.
Рух поїздів здійснюється за графіком.
Вночі 20 лютого російські дрони масовано атакували Одесу. За даними місцевої влади, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки. ДСНС повідомила про 13 постраждалих, з них – три рятувальники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 009330 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1090 – за останню добу, такі дані станом на ранок 20 червня наводить Генштаб ЗСУ.
Серед інших втрат РФ, за даними українського командування, є такі:
- танків – 10 954 (+3 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 22 860(+7)
- артилерійських систем – 29374 (+46)
- РСЗВ – 1421 (+1)
- засоби ППО – 1188 (+1)
- літаків – 416
- гелікоптерів – 337
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 41299(+70)
- крилатих ракет – 3369(+23)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 52 501 (+81)
- спеціальної техніки – 3920 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Саміт на «мільйон євро за хвилину»: як НАТО домовляється про 5% і згадує Україну
24–25 червня у Гаазі зберуться глави близько 40 держав на цьогорічний саміт НАТО. На останні три саміти на зустріч з лідерами країн-членів НАТО запрошували і президента України, проте цього разу його не буде за столом основної панелі.
Де саме підготували місце для України та які шанси, що на саміті НАТО, на відміну від саміту «Групи семи», президенти України та США таки поговорять? Радіо Свобода дізнавалось у дипломатів у штаб-квартирі альянсу.
Гаага готується до саміту: квартали навколо конференц-центру World Forum, де засідатимуть лідери, обнесено 5-кілометровим парканом, фрегати патрулюють Північне море, повітряний простір охороняють винищувачі й гелікоптери, а для делегацій підготували супровід військовими підрозділами. Нідерландські ЗМІ пишуть, що це буде найдорожчий саміт в історії НАТО – заходи безпеки оцінюють у 183,4 мільйона євро, або «мільйон євро за хвилину», підрахувала газета AD, очевидно, взявши до уваги лише основну сесію лідерів 32 країн НАТО, яка триватиме 2,5 години 25 червня.
Початково планувалось, що це буде триденний саміт. Зрештою, врахувавши досвід попереднього скандального саміту НАТО за участі Дональда Трампа у 2018 році, генсекретар НАТО Марк Рютте вирішив максимально скоротити програму. Саме він тоді, у 2018-му, будучи на посаді премʼєра Нідерландів, заспокоїв Трампа (на той момент це був його перший президентський термін), який погрожував вивести США з альянсу, якщо європейські країни суттєво не збільшать оборонні витрати.
Пропозиція скоротити основну сесію саміту до 2,5 годин не викликала заперечень у жодної країни-члена, кажуть дипломати, з якими спілкувалось Радіо Свобода (і які не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, тому їхні імена не згадуються у цьому матеріалі). А нещодавній саміт «Групи семи», звідки Дональд Трамп поїхав передчасно, ще раз виправдав такий підхід.
Далі читайте тут
Харків вночі атакували російські дрони, серед постраждалих є діти – влада
Російські війська вночі атакували дронами Харків, постраждали три людини, серед них є діти – дівчата 12 та 17 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, сили РФ завдали вісім ударів дронами по Шевченківському району Харкова – через влучання БпЛА горів дах незаселеного багатоповерхового будинку.
Міський голова Ігор Терехов також повідомив про «приліт» в Основʼянському районі – пошкоджені пʼять приватних житлових будинків та господарча споруда.
Cили РФ масовано атакували дронами Одесу, є постраждалі, палала багатоповерхівка – ОВА
Російські війська вкотре масовано атакували ударними дронами, є пошкодження цивільної інфраструктури, постраждали двоє людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, пошкоджені житлові будинки, корпус вищого навчального закладу, газопровід та приватні автівки,у середмісті внаслідок влучання дрона палає багатоповерхівка.
На фронті відбулося 133 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 19 червня на фронті зафіксовано 133 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 33 авіаударів, застосувавши п’ять ракет та 32 керовані авіаційні бомби. Також окупанти використали 899 дронів-камікадзе та здійснили 3504 обстріли по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад чверть боїв зафіксовано на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку російські війська здійснили 37 атак у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Горіхове, Олексіївка та Новоукраїнка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: «Без образ для артилеристів, але FPV – це сила»: як ЗСУ тримають оборону біля Куп’янська
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку (його зараз у зведеннях називають Північно-Слобожаньким – ред.). Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Прокурори РФ просять 27 років за ґратами для волонтерки, яка допомагала українським біженцям
У Росії державне обвинувачення просить суд про покарання у вигляді 27 років позбавлення волі для волонтерки Надії Россинської (Надін Гейслер) у справі про державну зраду, заклики до діяльності проти безпеки держави та сприяння терористичній діяльності. Про це повідомив юрист Олексій Прянішников.
Вирок буде оголошений 20 червня.
Россинську затримали 1 лютого 2024 року під час в’їзду до Бєлгорода. Приводом для справи стала публікація про збирання гуманітарної допомоги для батальйону «Азов», визнаного в Росії «терористичною» організацією. «Усі три кримінальні справи порушені за один пост в акаунті в інстаграмі, який не належить Надії», – наголошував Прянішников.
Надін Гейслер провину не визнає. «Я перебувала в Грузії, я перебувала в Туреччині, мій телефон був у вільному доступі, тому я не можу знати і сказати, хто розміщував ці пости, але особисто я не надавала допомогу Збройним силам України», – казала вона під час обрання запобіжного заходу в суді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Россинська започаткувала жіночий волонтерський рух «Армія красунь», який допомагав мирним жителям із України. Серед іншого, волонтери сприяли втікачам від війни на шляху до країн ЄС.
У травні 2023 року дівчина розповідала проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии», що поїхала з Росії «після погроз та перспективи арешту». Незадовго до цього прикордонники затримали дівчину, яка надіслала донат на рахунок волонтерки. Чому Надія Россинська вирішила повернутися до Росії, невідомо.
Зеленський призначив Шаповалова командувачем Сухопутних військ
Президент України Володимир Зеленський призначив Геннадія Шаповалова командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті голови держави.
У лютому цього року бригадний генерал Геннадій Шаповалов оголосив, що йде з посади командувача військ оперативного командування «Південь», яку він обіймав від квітня 2024 року.
Перед цим у січні президент України Володимир Зеленський призначив Шаповалова координувати військову допомогу Україні у німецькому Вісбадені.
Геннадій Шаповалов в березні 2022 року отримав звання бригадного генерала, був командиром окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Закінчив, зокрема, Військовий коледж армії США, де готують старший офіцерський склад американських Сухопутних військ.
Шаповалов замінить на посаді командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого, який 1 червня заявив, що подає рапорт про відставку через загибель військових на полігоні. За його словами, цей крок продиктований його відчуттям відповідальності «за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули воїни».
Згодом Драпатий заявив, що після «тривалої розмови» з президентом України Володимиром Зеленським ухвалив рішення «залишитися в строю».
Після цього на сайті голови держави були оприлюднені укази про звільнення Михайла Драпатого з посади командувача Сухопутних військ ЗСУ і про його призначення командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.
ОГП: від початку вторгнення РФ зафіксували 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом
Офіс генерального прокурора від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну зафіксував 366 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, повідомила начальниця управління щодо переслідування злочинів СНПК Офісу генерального прокурора Анна Сосонська в колонці на LB.ua.
За її словами, серед постраждалих – 231 жінка, 135 чоловіків і 19 неповнолітніх, а найбільша кількість таких злочинів зафіксована у Херсонській і Донецькій областях.
Станом на червень, за даними ОГП, розкрито 116 фактів СНПК, засуджено 12 осіб, ідентифіковано 84 російських військовослужбовців, ще по 55 слідство завершене і справи передані до суду.
«Ми розуміємо, що кількість заяв не відображає реальної картини. Люди не звертаються до правоохоронців із різних причин: хтось боїться розголосу і осуду з боку близьких чи сусідів. Хтось непокоїться, що окупанти можуть повернутися. Є люди, які просто хочуть все забути і навіть переїжджають, аби ніщо не нагадувало про пережите», – зазначила Сосонська.
«Повідомлення про факти сексуального насильства надходили від самого початку російської агресії у 2014 році. Але саме під час повномасштабного вторгнення це явище набуло системного характеру», – наголосила вона.
За рішенням ООН, 19 червня відзначають як Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК).
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Під час чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням президента України визволено з російської неволі групу захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Кількість звільнених під час сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Повернення з полону: сльози, усмішки і нескінченні обійми (фотогалерея)
Через що проходять українки в російському полоні та як планують за них боротися
Українських жінок, які незаконно перебувають у російському полоні, наразі нараховується приблизно дві тисячі. Про це повідомила керівниця ГО «Нумо, сестри», колишня полонена та правозахисниця Людмила Гусейнова під час акції на підтримку бранок, яку вона організувала 19 червня, у Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту.
«Понад 80 відсотків жінок і чоловіків у полоні потерпають від сексуального насильства і практично кожен зазнає тортур», – каже Людмила Гусейнова.
Через що проходять жінки у полоні та як повертати з нього цивільних?
Рада безпеки ООН проведе засідання через удари РФ по Україні
Рада безпеки ООН проведе 20 червня засідання у відповідь на останню хвилю нападів Росії на Україну, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Я дякую президентству Гаяни та іншим партнерам за підтримку прохання України. Ми очікуємо, що члени Ради безпеки ООН займуть принципову позицію щодо російських ударів, які призвели до численних жертв серед цивільного населення. Ми вимагаємо чітких сигналів про необхідність посилення тиску на агресора та посилення України, включно з додатковими можливостями протиповітряної оборони», – написав очільник зовнішньополітичного відомства в мережі Х.
Сибіга наголосив, що безпека Європи, Близького Сходу та Індо-Тихоокеанського регіону безпосередньо пов’язана, оскільки режими в Москві, Тегерані та Пхеньяні працюють разом, щоб підірвати міжнародний мир і безпеку.
«Ми повинні залишатися єдиними та працювати разом, щоб протидіяти цим загрозам», – закликав український міністр.
Унаслідок комбінованого російського удару із застосуванням балістичних і крилатих ракет та ударних дронів 17 червня в Україні загинули 30 людей – двоє в Одесі, 28 у Києві. Через влучання ракети по дев’ятиповерхівці в Солом’янському районі столиці загинули 23 жителі одного з під’їздів, знищеного з першого по дев’ятий поверх.
У Міноборони РФ того ж дня заявили про масований удар «високоточним озброєнням» і дронами по нібито об’єктах військово-промислового комплексу України, зазначивши, що «мета ударів досягнута».
Союзники підтвердять зобов’язання надалі підтримувати Україну: остання версія проєкту декларації саміту НАТО
Країни НАТО зобов’яжуться на саміті в Гаазі щорічно інвестувати щонайменше п’ять відсотків від свого ВВП на оборонні потреби – про це йдеться в останній версії проєкту підсумкової декларації саміту Альянсу, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода.
Дедлайн, який встановлюють собі союзники, щоб досягти цього порогу витрат, – 2032 рік. Крок цей потрібен «перед обличчям серйозних загроз в викликів безпеці, включаючи загрозу, яку становить Росія для євроатлантичної безпеки», сказано в документі.
У декларації йдеться про те, що зобов’язання витрачати п’ять відсотків включатиме дві категорії витрат: основні оборонні потреби (3,5 відсотка) і супутні (1,5) – до останньої, зокрема, належить захист критичної інфраструктури, забезпечення цивільної готовності, зміцнення оборонпрому, інновації в цій галузі тощо.
У цьому ж абзаці про деталізацію оборонних витрат з’явилося речення, де згадана Україна.
«Союзники підтверджують своє зобов’язання надавати підтримку Україні та з цією метою включатимуть прямі внески в оборону України і її оборонну промисловість під час розрахунку оборонних витрат союзників», – сказано в проєкті комюніке.
Таким чином, суму, витрачену на допомогу Україні, зараховуватимуть до власних оборонних витрат у межах зобов’язань, взятих на себе на саміті в Гаазі.
Також країни НАТО підтверджують свою відданість зобов’язанням, взятим на себе згідно зі статтею 5-ю Вашингтонського договору, за якою напад на одного союзника іншими розцінюється як напад на всіх.
«Ми залишаємося непохитними у своїй рішучості захищати один мільярд наших громадян, захищати Альянс й охороняти нашу свободу й демократію», – сказано в декларації.
Союзники також зобов’яжуться працювати над «усуненням оборонних торговельних бар’єрів» і «використовувати наші партнерства для сприяння співробітництву в оборонно-промисловій галузі».
П’ятий і останній абзац декларації присвячений висловленню подяки Нідерландам за «щедру гостинність». Наступний саміт НАТО прийме Туреччина, а за рік, 2027-го, настане черга Албанії.
Проєкт комюніке ще в процесі редагування і може зазнати змін.
Напередодні дипломати, залучені до підготовки підсумкового комюніке цьогорічного саміту НАТО й не уповноважені давати офіційні коментарі ЗМІ, розповіли Радіо Свобода, що документ може суттєво відрізнятися від минулорічних, а Україну в декларації не планують згадувати, тим часом, як Росію знову назвуть довгостроковою загрозою.
Президент України Володимир Зеленський, за інформацією співрозмовників Радіо Свобода, візьме участь у робочій вечері лідерів 24 червня. Попередньо, на ній має бути присутнім і Дональд Трамп.
До сесії власне саміту президент України не долучатиметься, немає також у планах засідання Ради Україна-НАТО на рівні лідерів. Володимир Зеленський має виступити на заході, що проводиться на полях саміту, а саме – Форумі оборонних індустрій.
2 червня президент Зеленський повідомив, що Україну запросили на саміт НАТО, який відбудеться 24–25 червня в Гаазі. Проте, в якому саме форматі відбудеться ця участь і скільки місця відведуть Україні на цьому саміті і в його комюніке – не повідомляли.